В цей день в 1991 році над будинком Верховної Ради України підняли жовто-блакитний прапор

4 вересня – це знаковий день для народу суверенної України.

Цього дня 1991 року, після багаторічної окупації з боку промосковських послідовників більшовицького світу, які з’явилися на рештках російської імперії, після болісних десятиліть комуністичного терору на будівлею Верховної Ради України підняли жовто-блакитний прапор.

Це був ковток свободи. За це вже не відправляли в гулаги і в’язниці, не розстрілювали і не саджали до психдиспансерів, намагаючись знищити особистість медикаментозним шляхом. Жовто-блакитний прапор на будівлі найвищого законодавчого органу держави символізував початок нової епохи для України.

Не можна сказати, що адепти минаючього режиму не намагалися зупинити українську спільноту, адже їм колись вдавалося загальмувати ці процеси. Та й зараз для багатьох народів ще живі збудовані ними перепони. Однак волелюбна українська нація відкинула поразку, відмовившись від спокуси стати покірливим поневоленим субпасіонариєм. Всі спроби сусідів виявилися марною тратою часу і ресурсів.

Долаючи створювані залишками посібників комуністичного минулого численні перешкоди, українське суспільство впевнено рухається вперед.

Саме час помітити, що далеко не всі народи у нашому світі покірні утопічним ідеологіям і порожнім кумирам з балалайкою у вигляді промовистого язика, що тішить слух отулмачених людей. Україна явила в своїй сучасній історії масу доказів тому. Наприклад, у відповідь на всі перешкоди деяких вождів цього минулого з однієї сусідньої північної околиці нашого континенту, країна тільки прискорила свій рух до в цивілізованого міжнародного простору, залишаючи це минуле в могилі історії.

Будемо пам’ятати цей славний день і дякувати Господу Богу за те, що не позбавив народ розсудливості і здорового глузду, дав йому сил і терпіння, благословив його багатьма славними синами і доньками. Свобода там, де люди не ворогують з Богом, з життям, яке він дарує, де це життя не розмінюють на ганебне рабське існування, дурощі і хороводи навколо мертвих ідолів."

Інформація з сайту Ділова мова