У Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів рф . Запасатися їжею на місяці не потрібно

Українцям наразі немає потреби масово скуповувати продукти та створювати великі домашні запаси через російські удари по складській і логістичній інфраструктурі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: передумов для довгострокового дефіциту їжі або загрози голоду в країні немає. Водночас наслідки атак можуть проявитися в іншому — складнішій логістиці, тимчасово меншому асортименті окремих товарів та певному зростанні цін.

Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ | НЕНЬКА ІНФО

Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

«Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

Інформує nenka.info