40% українців за межею бідності та рекордна нерівність . Середній клас зникає?

В Україні дедалі важче визначити, де закінчується бідність і починається середній клас. Людина може мати роботу, отримувати зарплату, навіть більшу, ніж кілька років тому, але все одно не почуватися заможною. Основна причина — левова частка доходу йде на їжу, житло, комунальні послуги, лікування, навчання та інші базові потреби. До того ж втратити статус дуже легко: після звільнення минає зовсім небагато часу, щоб людина опинилася за межею бідності.

Про це йдеться у моніторингу умов життя в Україні Світового банку.

40% українців — за рискою бідності

Рівень бідності в Україні у 2025 році зріс до 41,6% — проти 37% роком раніше. Водночас зросла й соціальна нерівність: найбідніші верстви населення втрачають реальні доходи, а найзаможніші нарощують їх.

У Світовому банку наголошують, що бідність в Україні невпинно зростає з 2022 року. Одна з ключових причин — стрімке подорожчання життя. За рік ціни на продукти підскочили на 70–80%, а в окремих регіонах — на всі 90%.

Фінансове становище українців дедалі гіршає. Наприкінці минулого року:

• 17% родин позичали гроші на найнеобхідніше;

• • близько 6% продавали своє майно;

  • лише кожна п'ята сім'я могла відкласти хоч якусь суму за попередній місяць.

  Розрив між багатими та бідними збільшився. Реальні доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%, тоді як у найзаможніших — зросли більш ніж на 10%.

  Серед найбідніших домогосподарств лише 20% мають зарплату, натомість 70% — це пенсіонери. Також часто на дно опиняються родини з малими дітьми: майже третина сімей із дітьми до 6 років належать до найнижчої дохідної групи.

  Уживані речі — нова реальність українців

  Війна докорінно змінила побут. За даними OLX, уживані речі дедалі частіше стають основою для нового життя — особливо для тих, хто через війну змушений переїжджати в інший регіон.

  Найбільше запитів на товари для дому надходить із:

  • Київської області — 16 563;

  • Дніпропетровської — 9700;

  • Львівської — 9429;

  • Харківської — 7019.

  У категорії товарів для дому найчастіше шукають дивани (4535 запитів), кухонні меблі (3140) та шафи (1662). Далі — меблі на замовлення (1587), комоди (1382), ліжка (1350), столи (1067). Це базовий набір, необхідний для облаштування життя з нуля.

  Показово, що 15–19% усіх пошуків у категорії «Дім та сад» містять позначку «б/у». Тільки за липень 2026 року таких запитів було 31 608 із 165 520. В оголошеннях ситуація ще виразніша: у категорії меблів для вітальні 86% товарів — уживані, для офісу — 83%, для спальні — 82%, для кухні — 74%.

• Аналітики OLX доходять висновку: купівля вживаних речей — це вже не вимушений крок, а свідомий вибір. Люди навчилися економити, не жертвуючи якістю, і таким чином повертати собі відчуття нормального життя.

  Середній клас під загрозою зникнення

  Стрімке зубожіння буквально знищує середній клас. Війна впливає на всіх, але по-різному. Мільярдер, який став мільйонером, не голодуватиме. Бідні звикли виживати за будь-яких обставин. А от середній клас опинився у найгіршому становищі: виявилося, що фінансова «подушка» не така товста, а гроші тануть на очах.

  Визначити межі середнього класу сьогодні майже неможливо.

  По-перше, немає єдиного показника доходу, який би гарантував належність до середнього класу. Окрім зарплати, потрібна низка чинників: здатність робити великі покупки, подорожувати, накопичувати, мати фінансовий запас. Експерти називають формальний поріг від 30–35 тис. грн на місяць, але справжня стабільність з'являється лише від 80–100 тис. грн на родину.

• По-друге, зростання зарплати не означає покращення життя. Продукти, житло та послуги дорожчають швидше, ніж доходи, тому купівельна спроможність падає навіть під час «підвищення» заробітку. Раніше дослідження показували: середній клас — це ті, хто може дозволити собі якісну медицину, репетиторів, інвестиції в депозити чи нерухомість.

  По-третє, в умовах війни зникла можливість планувати. Представник середнього класу зазвичай може прогнозувати купівлю авто, житла, відпустки, накопичення, майбутнє дітей. Тепер горизонт планування звужується до кількох місяців, а то й тижнів. Один обстріл — і людина залишається без роботи, майна та заощаджень.

  Тому якщо головна ознака середнього класу — відчуття фінансової безпеки, то в Україні він практично зник.

  Хто залишився в середньому класі?

  Якщо оцінювати рівень добробуту «тут і зараз», то, за різними оцінками, до середнього класу належать від 5 до 15% українців.

  Це:

  • IT-фахівці, які працюють віддалено на міжнародні компанії;

  • працівники оборонно-промислового комплексу;

  • менеджери середньої ланки у великих корпораціях;

  • лікарі приватних клінік;

  • підприємці малого та середнього бізнесу, які зуміли адаптуватися до нових умов.

  Географічно — це мешканці великих міст: Києва, Львова, Одеси, Дніпра.

  Прикмета часу:представники середнього класу нині гнучкі, як ніколи. Експерти переконані, що саме їхня адаптивність та віра у власні сили зрештою допоможуть перетворити кризи на точки зростання, які раніше здавалися неможливими.

• Інформує u-news.com.ua