Історія, з якої почалася PlayStation . Зрада за $100 мільярдів

У технологіях вистачає історій про великі угоди. Значно менше — про великі обрáзи. У травні 1991 року Nintendo публічно принизила Sony, розірвавши партнерство просто посеред найбільшої виставки індустрії. Через три роки Sony випустила PlayStation. Згодом консоль продалася накладом понад 102 млн копій і назавжди змінила ринок відеоігор.

У новому тексті для Vector COO Unicorn Nest Віктор Захарченко розбирає одну з найдорожчих корпоративних образ в історії технологій і пояснює, чому PlayStation могла ніколи не з’явитися. А ще — ділиться чотирма матеріалами для фаундерів: про запуск на AppSumo, базу даних YC, фаундерські мережі та звіт, який варто читати навпаки.

28 травня 1991 року Sony вийшла на сцену CES у Чикаго і вперше показала консоль під назвою Play Station. SNES-сумісна, з CD-приводом, спільний проєкт із Nintendo, який тривав три роки.

Наступного дня Nintendo провела окрему пресконференцію і повідомила, що йде в бізнес із Philips. New York Times наступного ранку написала: «Угода Nintendo-Philips — це просто ляпас Sony».

Так почалася одна з найгучніших корпоративних образ у технологіях. І одна з найдорожчих: вона коштувала Nintendo 102 млн продажів і поділила історію домашніх консолей на «до PlayStation» і «після».

Чип, який ніхто не санкціонував

У 1983 році інженер Sony Кен Кутарагі дивився, як його дворічна донька грає в Famicom. Геймером він не був, але побачив те, чого в Sony не бачив ніхто.

За кілька років Nintendo постукала до Sony: розробіть нам звуковий чип для нової 16-бітної консолі. Sony як корпорація навряд чи погодилася б — для неї це були просто іграшки. Кутарагі погодився сам, не повідомивши керівництво.

Чип називався SPC700: восьмиканальний DSP із 16-бітним стисненням, 64 Кб виділеної памʼяті, повністю автономний від решти SNES. Жодна тогочасна консоль такого звуку не мала.

Коли керівництво Sony дізналося про це, Кутарагі мав вилетіти. Врятував його президент Sony Норіо Оґа, який особисто знав інженера і вирішив поставити на нього.

День другий, який зробив PlayStation

З успіху SPC700 виросла наступна угода. Sony і Nintendo погодилися спільно зробити CD-привід-розширення для SNES. Sony отримувала частку з продажу CD-ігор і дозвіл випустити власну standalone-консоль на тій самій платформі. Nintendo звикла володіти і ліцензіями, і апаратурою. Тут вона віддала і те, і інше.

28 травня 1991 року Sony виходить на CES і презентує спільну консоль. Зал аплодує. Президент Nintendo Хіросі Ямаучі читає звіт із Чикаго і розуміє, що віддав ключі від королівства: Sony братиме частку з кожної гри, виробленої під свій привід.

Ямаучі тихо посилає Мінору Аракаву і Говарда Лінкольна з Nintendo of America до європейської штаб-квартири Philips домовлятися про іншу угоду. Поки Sony готує шоу в Чикаго, у Philips уже все підписано.

29 травня Nintendo проводить окрему пресконференцію і оголошує про партнерство з Philips. Sony дізнається про це з преси. Це публічне приниження найбільшої електронної компанії Японії на її ж домашньому показі.

We will never withdraw

У червні 1992-го Норіо Оґа скликає внутрішню нараду. Sony вже спробувала перемовини, погрози судом, тиск через знайомих у Nintendo. Нічого не спрацювало.

На засіданні старі члени правління переконують Оґа закрити проєкт. Ігри — це іграшки, Sony —серйозна електронна компанія, ця історія шкодить репутації. Виробники консолей розмовляють мовою грубих базарів, Sony звикла до «цивілізованих» переговорів аудіовізуальної індустрії.

Кутарагі озвучує приниження. Цього вистачає, а Оґа відповідає шістьма словами: «Ми ніколи не підемо з цього бізнесу. Продовжуйте».

Аби обійти опір борду, команду Кутарагі переводять до Sony Music. Окрема фінансова одиниця, на яку правління Sony Corporation не має прямого впливу. Там вони добудовують консоль три роки.

Сто мільйонів

3 грудня 1994-го PlayStation виходить в Японії за 39 800 єн. Перший день — 100 000 одиниць. До кінця грудня — ще 200 000. Усе розпродано.

9 вересня 1995-го — США. На E3’95 Sega Saturn оголошують ціну $399. Маркетолог Steve Race виходить на сцену, каже одне слово — «$299» — і йде. Аудиторія вибухає.

PlayStation продається тиражем 102,49 млн штук. Super Nintendo Entertainment System — 49,1 млн. Перша ігрова платформа в історії, яка пробила позначку у 100 млн проданих пристроїв.

Мотивація, яку не купиш

PlayStation — не «успіх Sony». PlayStation — пряме дитя зради 29 травня 1991-го.

Якби тодішній президент Hiroshi Yamauchi не відмовився від угоди із Sony на користь Philips, Кен Кутарагі добудував би SNES-CD, отримав свою частку, а Sony так і залишилася б субпідрядником у чужому бізнесі.

Ця зрада принесла Sony одразу два подарунки: готову команду, яка вже знала як зробити CD-консоль, і мотивацію, яку не купиш жодним маркетинговим бюджетом.

Інформує vctr.media