Зміни у сфері прав споживачів, екологія і транспорт: як Україна наближається до стандартів ЄС у повсякденні

За даними Transparency International Ukraine, станом на вересень 2025 року 74% українців підтримують вступ до ЄС. Євроінтеграція призведе до якісних змін у політичній, економічній, правовій сферах. Водночас частина громадян (6%) виступають проти вступу до ЄС, а 2% не бачать жодних переваг, зокрема через недостатню поінформованість про вже досягнуті результати.

Ми проаналізували, як гармонізація українського законодавства з нормами ЄС уже змінює життя в сферах захисту прав споживачів, екології та транспорту.

Права споживачів: прозорість цін і безпека онлайн-покупок

Після підписання Угоди про асоціацію Україна зобов’язалася узгодити національне законодавство з європейським, і однією зі сфер, що вже зробила помітні кроки до наближення до ЄС, є захист прав споживачів.

У 2023 році президент України підписав закон № 3153‑IX «Про захист прав споживачів», який розпочинає впровадження ключових норм Директиви ЄС 2019/2161 New Deal for Consumers. Активність споживачів позитивно впливає на економічне зростання, тому забезпечення їхніх прав є політичним пріоритетом країн ЄС. Позитивні зміни вже закріплені й в українському законодавстві.

Прозорість цін і ціноутворення — один з основних принципів, що наслідує закон України. Що це означає для громадян? По-перше, продавці зобовʼязані надавати повну інформацію про товар, послугу або цифровий контент, включно з ціною. По-друге, вони мають повідомляти, якщо на їхніх сайтах ціна автоматично зростає персонально для конкретного споживача на основі даних про його пошукові запити або історію покупок. Так, наприклад, товар або послуга можуть коштувати дорожче саме для вас, якщо продавець за допомогою алгоритму пошуку виявить вашу зацікавленість у ньому. Price Indication Directive регулює встановлення «попередньої ціни» на товар зі знижкою для запобігання маніпуляціям. Оголошуючи про акцію чи розпродаж, продавці зобовʼязані вказувати найнижчу ціну, яка діяла упродовж попередніх 30 днів. І хоча наразі український закон не містить точного відповідника цього положення Директиви ЄС, він вводить вимоги до інформування про нечесну комерційну практику.

Усі інтернет-продавці в Україні тепер будуть зобовʼязані зареєструватися на порталі «е-покупець». Цей державний портал захищатиме права споживачів під час онлайн-покупок. У системі перевірених онлайн-продавців покупець зможе оцінити ризики або залишити скаргу. Закон розширює повноваження державних органів для протидії порушенням у сфері захисту прав споживачів, дозволяючи їм обмежити доступ до сайтів продавців, які не розкривають інформацію про себе.

У серпні 2025 року Мінекономіки оприлюднило законопроєкт про запровадження представницьких позовів у сфері захисту прав споживачів — механізму, що відповідає практиці ЄС та спрощує колективний захист громадян.

Екологія: реформи, що наближають безпечне майбутнє

Зобов’язання в межах Угоди про асоціацію запустили екологічну трансформацію в Україні. А її результати матимуть вплив не лише на навколишнє середовище, а, як наслідок, на здоровʼя людей. Єврокомісія відзначає прогрес України у сферах контролю за якістю повітря, води, ґрунтів, надрами та управління відходами.

Наразі частину норм важко реалізувати через повномасштабну війну. Але у 2023–2024 роках ухвалено закон щодо моніторингу довкілля та відкритості екологічних даних.

У сфері управління відходами діє новий рамковий закон. Уряд затвердив Національний план управління відходами до 2033 року. Він передбачає поступове закриття близько 6 тис. полігонів, що не відповідають екостандартам, рекультивацію сміттєзвалищ до 2030 року та зобовʼязує створювати нові за стандартами ЄС.

У сфері водної політики ухвалено закон про водовідведення та очищення стічних вод, а також встановлені норми гранично допустимих скидів забруднювачів у централізовані каналізаційні системи. Оновлено Морську екологічну стратегію та оприлюднено проєкти планів управління водними ресурсами для всіх річкових басейнів.

Ухвалено закон про запобігання та контроль промислових викидів і закон про хімічну безпеку, включно із забороною використання азбесту. Наступний крок — створення реєстру полігонів для безпечного поводження з азбестом.

Україна робить поступ і у сфері кліматичних змін. У 2021 році Уряд схвалив Національну стратегію кліматичної стійкості до 2030 року, яка закріплює скорочення викидів, план щодо адаптації, моніторинг, звітування.

Україна також рухається до кліматичної нейтральності. Вона полягає в тому, щоб, з одного боку, скоротити викиди парникових газів, а з іншого, — збільшити їхнє поглинання. Поглинають вуглекислий газ океани, ґрунт, а найефективніше — ліси. Впроваджуючи заходи із захисту океанів, ґрунту та лісів, Україна планує досягти нульового балансу викидів до 2050 року.

Затверджені Національний енергетичний і кліматичний план (NECP) і план впровадження системи торгівлі викидами (СТВ), подібної до європейської. Суть СТВ полягає в тому, що держава встановлює загальний ліміт на викиди парникових газів для підприємств, і кожна компанія отримує або купує певну кількість квот. Такий механізм не лише скоротить викиди парникових газів, а й створює для бізнесу економічні стимули впроваджувати енергоефективні та екологічно чисті технології.

Попри складнощі воєнного часу, ці кроки формують основу «зеленого» відновлення та інтеграції України в європейський кліматичний простір.

Сфера транспорту: цифровізація та модернізація

Транспорт є критично важливим. Він забезпечує мобільність населення, підтримує розвиток торгівлі. З 2021 року відбулася переорієнтація зовнішньої торгівлі транспортними послугами України на шляху до ЄС. В умовах війни значущість транспортної галузі посилюється: від неї залежить і евакуації населення та переміщення військової техніки та гуманітарних вантажів.

ЄС має загальні правила щодо «зелених» і безпекових стандартів, а також лібералізації ринку різних видів транспорту. У 2024 році Кабмін ухвалив Національну транспортну стратегію на період до 2030 року. Її впровадження, особливо щодо декарбонізації та ширшого використання альтернативних видів палива, є пріоритетом, зазначається у Звіті про розширення ЄС 2025 року.

У сфері дорожнього транспорту прогрес уже є, але необхідна подальша гармонізація з нормами ЄС щодо соціальних стандартів, доступу до ринку та безпеки дорожнього руху. Ратифікація Протоколу Interbus, який стосується міжнародних пасажирських перевезень автобусами, спростить доступ України на ринок міжнародних автобусних перевезень ЄС і країн-членів угоди Interbus (Албанії, Андорри, Боснії та Герцеговини, Великої Британії, Молдови, Сербії, Туреччини, Північної Македонії, Чорногорії) і сприятиме підвищенню рівня якості таких поїздок.

Однак залізничний транспорт потребує глибших реформ: створення незалежного регулятора, національного органу безпеки, структури для розслідування аварій і відокремлення залізничних операцій від управління інфраструктурою. Окремі кроки вже здійснені: зокрема, Укрзалізниця отримала незалежний статус у сфері управління, Україна удосконалила законодавство щодо реєстрації транспортних засобів з метою приведення у відповідність з Директивою ЄС.

У 2024 році Україна впровадила інтелектуальні транспортні системи, що дозволяють здійснювати автоматичну оплату за користування дорожньою інфраструктурою, відстежувати трафік, фіксувати затори й аварії.

На практиці це означає, що українські дороги та транспортна логістика переходять на цифрові та автоматизовані технології, які дозволяють автоматично оплачувати проїзд, забезпечують кращий контроль руху, полегшують навантаження між різними видами транспорту, зменшують корупційні ризики та готують Україну до інтеграції в транспортний простір ЄС. Цифровізація обмежує вплив людського фактора, мінімізує час і ресурси. Усе це створює можливість інтеграції з майбутніми системами платного проїзду з автоматичним зчитуванням номерів в авто.

Автор: Дар’я Тарасова