FT-Європа хоче створити «дронову стіну» для захисту від Росії за допомогою українських технологій

Після недавніх вторгнень Росії в повітряний простір НАТО ЄС поспішає витратити мільярди на створення«стіни з дронів» за допомогою технології, яка пройшла бойові випробування в Україні, пише Financial Times.

У статті сказано, що реакція минулого тижня на вторгнення РФ у повітряний простір Польщі та Румунії показала, що НАТО покладається на дорогу технологію для перехоплення відносно дешевих дронів — явну вразливість, яку Москва може використовувати надалі.

Щоб заповнити цю прогалину, Брюссель закликав столиці країн-членів використовувати кошти ЄС і спільно закуповувати системи, які добре зарекомендували себе в Україні.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа повинна«побудувати дронну стіну» на своєму східному кордоні. Вона зазначила, що це буде«європейська здатність, розроблена, розгорнута і підтримувана спільно, та зможе реагувати в режимі реального часу».

Як сказано у матеріалі, Польща, країни Балтії та Фінляндія — держави ЄС, що межують з Росією, — оголосили про плани зміцнення своїх кордонів. Однак чиновники попереджають, що такий підхід буде ефективним лише в тому випадку, якщо він буде уніфікованим і базуватиметься на спільних та повністю інтегрованих технологіях.

«Оборонна позиція Європи є надто роздробленою, саме в цій сфері нам дійсно потрібно налагодити набагато кращу координацію… Не можна, щоб одна держава [на передовій] робила одне на своєму кордоні, а інша — щось інше… Росія просто пристосує свій підхід до наших слабких місць», — заявив один з посадовців ЄС.

У матеріалі сказано, що для того аби заповнити прогалину під час придбання нових оборонних систем, НАТО розпочало місію з протиповітряної оборони — Eastern Sentry — за участю винищувачів, кораблів і розвідувальних систем, розгорнутих уздовж східного флангу, від Фінляндії до Болгарії.

Україна впровадила інновації в систему протиповітряної оборони з початку повномасштабного вторгнення в 2022 році. Хоча Київ покладається на західних партнерів у питаннях систем протиповітряної оборони для збивання ракет, він став піонером у розробці економічно ефективних способів боротьби з російськими ударними дронами.

Оскільки стандартні радари не здатні виявляти шахеди, що летять на низькій висоті, українські технологічні компанії розробили загальнонаціональну систему акустичних датчиків, які можуть ідентифікувати їх за звуковим сигналом. Ця інформація потім передається сотням мобільних команд, оснащених зенітними гарматами та важкими кулеметами — це набагато дешевше рішення, ніж використання ракетних перехоплювачів.

«Вся концепція війни з використанням дронів змінила характер сучасних збройних конфліктів… Безумовно, існує потреба у розробці нових контрзаходів, особливо проти безпілотних систем. Деякі варіанти вже існують і використовуються, але потрібні нові технології та методи», — сказав бригадний генерал Маркку Віітасаарі, директор Національного оборонного управління Фінляндії.

Атака російських безпілотників на Польщу 10 вересня — головне

Уночі 10 вересня повітряний простір Польщі перетнули близько двох десятків російських дронів, значна частина з них залетіла з Білорусі. Чотири БПЛА було збито. 12 вересня польська влада уточнила, що атаку здійснив 21 дрон. Згодом стало відомо, що це були Гербери без бойової частини.

Інфографіка: NV

Варшава скликала термінове засідання уряду і посилила заходи безпеки. НАТО у відповідь на атаку активувало 4 статтю договору, що передбачає консультації між державами-членами в разі загрози одній зі сторін.

Польська та європейська влада звинуватила РФ у навмисній скоординованій атаці і відкинула заяви про причетність України. 13 вересня Польща оголосила про початок місії НАТО Східний вартовий у відповідь на атаку БпЛА.

Інформує nv.ua