У Лос-Анджелесі запровадили комендантську годину, демонстрації поширилися на інші міста:протести в США

Невдоволення через імміграційну політику Трампа зростає.

У США продовжуються протести проти імміграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа.

Комендантська година в центрі Лос-Анджелеса

Мер Лос-Анджелеса Карен Басс у вівторок, 10 червня, оголосила про запровадження комендантської години в центрі міста, щоб зупинити вандалізм та мародерство. Напруженість між адміністрацією Трампа і Каліфорнією зростає через імміграційні рейди та розгортання федеральних військових сил у відповідь на протести, повідомляє The Guardian.

За словами Басс, протести в Лос-Анджелесі проти рейдів Служби імміграції й митного контролю (ICE) обмежуються приблизно п'ятьма центральними вулицями, тому мер міста оголосила комендантську годину в деяких частинах центру з 20.00 до 6.00. 

Протести демонструють розрив між адміністрацією Трампа, яка веде жорстку боротьбу з нелегальною міграцією, і владою Лос-Анджелеса, де проживає багато латиноамериканців та інших вихідців з-за кордону. 

За останні декілька днів було здійснено сотні арештів. Низка зіткнень демонстрантів із правоохоронцями переросла у насильство: протестувальники робили підпали, залишали на будинках графіті, били вітрини. За словами Басс, пограбовано десятки комерційних об'єктів.

Як пише CNN, після запровадження комендантської години у центрі міста стало спокійніше. У вівторок ввечері поліція Лос-Анджелеса повідомила, що було здійснено десятки арештів, оскільки кілька груп протестувальників продовжували збиратися в зоні комендантської години.

Критики Трампа попереджають про загрозу для демократії

Трамп наказав розгорнути понад чотири тисячі членів Національної гвардії та 700 морських піхотинців у Лос-Анджелесі на тлі демонстрацій, проти чого виступила влада міста і штату — губернатор Каліфорнії демократ Гевін Ньюсом назвав дії Білого дому незаконними. 

Ньюсом описав федеральне військове втручання в Лос-Анджелесі як початок значно ширших зусиль Трампа, спрямованих на підрив політичних і культурних норм, що лежать в основі національної демократії США.

“Каліфорнія може бути першою, але це явно не закінчиться на цьому. Інші штати будуть наступними. На черзі - демократія. На наших очах демократія перебуває під ударом. Цей момент, якого ми боялися, настав”, - сказав він.

“Це просто слабкість, замаскована під силу. Якщо декого з нас можуть схопити на вулиці без ордера, лише на підставі підозри чи кольору шкіри, то ніхто з нас не у безпеці. Авторитарні режими починають з нападів на людей, які найменш здатні захистити себе. Але на цьому вони не зупиняються”, - заявив Ньюсом у вівторок, 10 червня, закликавши людей протистояти президенту та розкритикувавши дії Трампа як зловживання владою.

Трамп назвав протестувальників "тваринами" та пообіцяв рік в'язниці за спалення прапора США

Сам президент США тим часом виступив з промовою до 250-річчя армії США у Форт-Бреггу, жорстко розкритикувавши учасників протестів у Лос-Анджелесі, які спалювали американські прапори та несли прапори інших держав. 

Глава Білого дому назвав протестувальників "тваринами" і пообіцяв вимагати кримінального покарання за спалення національного символу США, зокрема – року позбавлення волі.

Військові перекинуті до Лос-Анджелеса всупереч запереченням представників Демократичної партії та попри занепокоєння місцевих правоохоронних органів. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що військові залишаться в місті протягом 60 днів і це коштуватиме щонайменше $134 млн. Вважається, що національна гвардія не бере участі в боротьбі з натовпом, а призначена для захисту федеральної власності.

Трамп сказав, що військові залишатимуться в місті доти, доки не буде досягнуто безпеки, і заявив, що розгляне можливість застосування закону про повстання (Insurrection Act), який дозволяє президенту США використовувати військові сили для придушення внутрішніх заворушень.

“Якщо буде повстання, я, безумовно, застосую його. Побачимо”, - сказав Трамп журналістам в Овальному кабінеті.

Глава поліції Лос-Анджелеса Джим Макдоннелл заявив, що місцеві правоохоронні органи мають десятиліття досвіду реагування на масштабні демонстрації, і впевнені у своїй здатності продовжувати робити це надалі.

“Прибуття федеральних військових сил до Лос-Анджелеса за відсутності чіткої координації створює значні логістичні та оперативні проблеми для тих з нас, хто відповідає за безпеку цього міста”, - додав він.

Протести поширилися на інші міста 

Протести проти посилених імміграційних рейдів адміністрації Трампа поширилися й на інші міста США: демонстрації пройшли в Нью-Йорку, Чикаго, Атланті, Омасі та Сіетлі.

Зокрема, тисячі людей взяли участь в акції протесту проти імміграційного та митного контролю федерального уряду на площі Фолі в Нью-Йорку. Тисячі людей також зібралися біля імміграційного суду в Чикаго, а потім пройшли маршем центральними вулицями міста, скандуючи: “Досить депортацій!”.

В Атланті сотні людей пройшли маршем по Бьюфорд Хайвей на знак солідарності з Лос-Анджелесом. У Сіетлі невеликий натовп з близько 50 протестувальників зібрався в центрі Сіетла, також щоб продемонструвати солідарність з протестувальниками в Лос-Анджелесі. 

У понеділок, 9 червня, великі мітинги відбулися в Далласі та Остіні, а на суботу, 14 червня, по всій країні заплановано до 1800 протестів, що збігаються з військовим парадом, який Трамп влаштовує на свій день народження в столиці країни.

Трамп, повернувшись до Білого дому, почав проводити жорстку імміграційну політику, пообіцявши провести масштабну депортацію нелегальних іммігрантів і повністю "перекрити" південний кордон США. Повідомлялося, що ICE отримала завдання проводити не менше трьох тисяч затримань на день. Однак критики Трампа стверджують, що під час таких “імміграційних рейдів” затримують не лише нелегалів, а також людей які перебувають у США на основі законного статусу, включаючи осіб із посвідками на проживання, — такі випадки стали предметом судових позовів.

Інформує zn.ua