Ніяк не йде із пам’яті війна: спогади подружжя ветеранів з Новомосковщини

Друга Світова залишила по собі болісні спогади та криваві рани. Мільйони загиблих. Мільйони сиріт. Тисячі наших співвітчизників потрапили в концтабори та були вивезені на роботи до нацистської Німеччини. Та була ще й самовіддана, героїчна боротьба… Сьогодні, в день свята Перемоги, своїми спогадами про події майже 80-ти річної давнини діляться подружжя Приходьків – Олена Іванівна та Микола Трохимович.

Шановний Миколо Трохимовичу розкажіть трохи про себе? Де ви народилися? Ваше життя перед війною?

- Я народився в Хуторо - Губинисі на Новомосковщині. Моя родина до війни – батько, мати та три сестри. Почули ми про війну з гучномовця, який, один на усе село, висів на стовпі. Голос Левітана не міг не схвилювати. Батько, Трохим Терентійович тоді відразу пішов на війну. Невздовзі й загинув, визволяючи Криничанський район. Йшов в атаку, у нього під ногами розірвалася міна… Ненависть до німців, які прийшли в наші хати та ще й вбили мого батька була дуже сильною. Я та мої друзі: хлопці-підлітки, добре розуміли, що то за ворог, й були, до того ж, по-дитячому ще відчайдушні, хоробрі та необачні.

Чи пам’ятаєте Ви, Миколо Трохимовичу, як заходили в село німецькі військові частини та як відходили червоноармійці? Що Ви відчували тоді?

- Саме через наше село відступаючі солдати Радянської армії не проходили. Але, що наші відступають ми знали. А німці через Хуторо-Губиниху при наступі йшли та їхали декілька днів. Самовдоволені, впевнені, начищені. Йшла військова техніка, тягнули лінії зв’язку. «Гелгот» їхній стояв навкруги, пилюка від транспорту. Це був кінець літа 1941 року. Вони відразу почали займати наші хати та встановлювати свої порядки.

Трохи про життя під окупацією? Як поводилися німці?

- Як тільки війна почалася, вже стали формуватися партизанські загони. Партизани були в Орлівщині, Хащовому, Знаменівці, Хуторо-Губинисі, Миколаївці. Німці на той час вже добре знали, що то таке – партизани. Тому у нас в селі стояв каральний загін. В Спаському ж був комендант. По селах, згідно їхнього тодішнього німецького порядку, посадили старост та призначили поліцаїв. Здебільшого це були місцеві. Не можу сказати, що ці люди вислуговувалися перед німцями – вимушена необхідність. Лихим та страшним був лише один поліцай. Такий і кінець отримав. Втекти з німцями не зміг, бо й німцям він тоді був навіщо. А як прийшли наші – того поліцая судили.

За тим німецьким порядком, який встановили окупанти в селі, усі повинні були працювати. Навіть діти, десь з десяти років. Все, що тоді збиралося з полів, йшло німцям на харч. У мене навіть для роботи була підвода й пара поганеньких коней. Я працював в сільськогосподарській бригаді.

Що для Вас було найстрашніше? Що особливо вразило та закарбувалося в пам’яті назавжди? Знаємо, що Ви, будучи ще хлопчиною, брали участь в опорі окупантам.

- Як я вже сказав, партизанські загони на той час вже діяли. А хлопці мого віку ще не мали страху та й жага помсти за батька була. Звісно ж, маючи коней та підводу і знаходячись в полях, подалі від німецького ока, доручення партизан виконував неодноразово. Возили мої коні й замасковані листівки й гвинтівки. От уже коли підріс, то до кінця зрозумів на яку небезпеку наражав я тоді свою родину, своїх маленьких сестер. Оці думки, які з’явилися згодом, були страшними. А що найбільше закарбувалося в пам’яті? Ви ж знаєте, що в лютому 43-го була перша спроба відбити у німців Новомосковськ та навколишні села. Декілька загонів прорвалися вперед, та невдало. Багато наших тоді загинуло. Біля Хуторо-Губинихи застрягли тоді 4 військових автомобіля. Не могли їхати – скінчилося пальне. І шестеро наших солдат біля них. А в Спаському - німці й комендант. Для тих машин навіть скинули з літака діжі з бензином – на поле, недалеко від нашої бригади. А як довезти ті діжі до наших? Пам’ятаю, що бажаючих не було. Дуже небезпечно. Може вирішили, що на хлопчину не звернуть увагу? Повіз той бензин я. І коней мені тоді дали справних. Оцю дорогу з діжами бензину в підводі, замаскованими кукурудзяною стернею, я чітко бачу й пам’ятаю й зараз. Добре тоді все скінчилося. Наші машини встигли виїхати. Після війни я навіть зустрівся з одним з тих шістьох солдатів.

Чи чули Ви тоді щось про масові розстріли єврейського населення в Новомосковську? Про те, що молодих людей примусово вивозили на роботи до Німеччини? Що в Новомосковську на території нинішнього колегіуму розстрілюють людей?

- Так, до нашої робітничої бригади на полях ці усі страшні відомості доходили. Партизани по лісах усе знали. А у нас з ними був зв'язок. Про те, що повели родини єврейські через міст та там розстріляли – чули. Та чули, що там за мостом розстріляли й багатьох партизанів і їх родини. І що в нинішньому колегіумі було гестапо, що там допитують людей та розстрілюють також чули. Про примусові вивезення на роботи до Німеччини не могли не знати. Мені довелося навіть везти нашу сільську молодь в Новомосковськ на підводі на медичну комісію. Медогляд перед вивезенням був обов’язковим. Проходило це все тоді в приміщенні нинішнього ліцею. Що ж… сумно це все згадувати. Тоді одна наша дівчина врятувалася. Відпросилася до туалету і …втекла.

Залишаючи Новомосковщину, та так було майже всюди на окупованій Україні, нацисти та поліцаї кинулися палити усе, що бачили. Зокрема, майже усі житлові будинки, а це в той час були хати-мазанки, запалали. А як в Хуторо-Губинисі?

- Так було і в нашому селі. Ходили з факелами поліцаї та німці: від хати до хати – палили. Жінки та діти кричали, тужили. Як німці пішли – люди рили землянки. Декілька хат вціліло. Ютилися усі якось, мирилися. Згодом почали будувати житло – такі ж мазанки.

Війна покотилася на захід. В вересні 43-го Новомосковськ та навколишні села звільнили. Згодом Ви почули щасливу звістку про перемогу. Як і за яких обставин це було?

- Про перемогу нам оголосили біля сільської ради. Радісно це було надзвичайно. Почалися танці. Люди принесли музичні інструменти. Веселилися й співали до ранку.

Нам дуже цікаві Ваші спогади про війну, шановна Олена Іванівна. Що найбільше закарбувалося в вашій дитячій пам’яті, пам’яті маленької дівчинки? Ви на власні очі бачили нацистів? Чи пам’ятаєте щось з життя в окупації?

- Я дитина війни. Народилася на Кіровоградщині. Родина моя була перед війною: тато, мама, старший брат, бабуся. Згодом, вже як запалала війна, мама народила двійню. Одна дитина – хлопчик, тоді помер. Батько мій пішов на війну. А родина виживала в окупації. Що я пам’ятаю? Як бомбили. Ми ховалися в погребі, сиділи на картоплі. А ще? Мама робить перев’язку татові. Поранений батько, якимось дивом зміг навістити родину. Лінія фронту тоді відкотилася до Дніпра. Добре, на усе життя запам’ятала батьків поцілунок тоді і його волохату шапку. Він пішов і згодом загинув. Нам про це написав його друг. Це була дуже страшна звістка. Бо ми все ждали, сподівалися. В деякі сусідські родини вже поверталися воїни. А наш все не йшов... Я бережу і той лист батькового друга і листи батька з фронту як святиню. А ще пам’ятаю, що в нашій хаті «стояли» червоноармійці: добрі були, веселі. Це вже при наступі.

Та маленька дівчинка якось зрозуміла, що сталося щось надзвичайно щасливе і добре, і чому так радіють люди? Я маю на увазі новину про перемогу.

- Так, це я пам’ятаю чітко. Вулицями їхав на коні військовий з червоним прапором. Їхав повільно. Він оголошував, що наша перемога й капітуляція німців. Люди навкруги дуже раділи.

Розкажіть будь ласка: де і коли ви познайомилися та створили родину? Трохи про повоєнне життя та про Вашу сім’ю.

- Познайомилися на одному з вечорів на Кіровоградщині. Олена Іванівна саме той вечір готувала й проводила. Підійшла до мене, як не дивно. Запросила на танець. Мабуть я був сором’язливий. Тільки стояв та в «усі очі» на неї дивився. То було кохання з першого погляду і взаємне. У нас двоє доньок, двоє онуків і правнучка. Після війни ми закінчили вищі навчальні заклади. Я майже 40 років пропрацював на різних посадах. Олена Іванівна ж вчила дітей музиці та співам. Вона усе життя дуже активна: пише чудові вірші, статті в газети. Одну з статей "Ніяк не йде із пам'яті війна", присвятила мені. Олена Іванівна є також учасницею та старостою відомого хору імені Громова.

З подружжям Приходьків говорила Ольга Кібарова

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии

Криминал
Поліція Дніпра затримала групу «чорних ріелторів», причетних до ряду тяжких злочинів. Про це повідомили на сайті Національної поліціії Дніпропетровської області. Зловмисники шахрайським шляхом отримали право власності на нерухомість та незаконно утримували потерпілих у власних будинках. Співробітники Дніпровського відділу поліції встановили, що складу групи входили троє чоловіків. В ході розслідування з’ясувалося, що вони причетні до смерті 44-річного чоло...
Общество
На выходных стали известны условия получения Украиной очередного кредита от МВФ. В числе прочих речь идет о необходимости перезагрузки и изменения процедуры формирования Высшего совета правосудия (ВСП). Об этом пишет СТРАНА.ua. Еще в апреле детали предстоящей, как того требует МВФ, реформы ВСП, рассказывал министр юстиции Денис Малюська. По его словам, будут внедрены механизмы проверки добропорядочности членов Совета. Интересно, что попытки создать такой м...
Общество
У відділі освіти Перещепинської міської об’єднаної територіальної громади закуплять дев’ять безконтактних термометрів. На єдиному сайті державних електронних закупівель ПРОЗОРО оголосили щодо цього тендерну процедуру з визначення постачальника. Витратити на закупівлю у замовника планують 19 тисяч 800 гривень. Переможець тендеру - ТОВ "ІНКОС ЛАЙН". 26 травня на ПРОЗОРО оприлюднили укладений між постачальником та замовником Договір. Читайте також: Дитячі сад...
Общество
Три фирмы, расположенные в заброшенном доме в Каменском, получили более 70 млн бюджетных средств. Об этом пишет сайт Каменского «Моє місто». В Каменском вот в этом доме по документам расположен офисный центр, в котором зарегистрированы сразу три фирмы, которые имеют очень успешную деятельность на тендерах от Каменского городского совета, его департаментов и коммунальных предприятий. Итак, по порядку: Предприятие №1 ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ...
Общество
У Новомосковську рішенням міського штабу з ТЕБ та НС (ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня, пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19) запровадили послаблення карантинних заходів. Пройшло засідання штабу 25 травня. Інформацію прес-служба Новомосковської міської ради оприлюднила на сайті установи. У зв’язку зі сприятливою епідемічною ситуацією, що склалася у місті та країні, дозволя...
Общество
Зараз в Дніпропетровській області на стаціонарному лікуванні знаходяться 98 пацієнтів, 45 з них мають ускладнення – пневмонію. Троє підключені до апарату ШВЛ. Про це повідомили в Дніпропетровській обласній раді. Найбільше хворих у лікарні № 21 Дніпра – 52. П’ятеро - у реанімаційному відділенні. Криворізька інфекційна лікарня №1 надає допомогу 22 хворим, яких госпіталізовано до стаціонару. У лікарні №7 Кривого Рога надають допомогу вагітним з діагнозом коро...
Общество
Відновлення роботи закладів дошкільної освіти в Новомосковську буде поступовим, і запрацюють вони не раніше 8-го червня цього року. Про це йшлося на засіданні міського штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня, пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, яке відбулося 25 травня в приміщенні міськвиконкому. Вирішували на ньому питання впровадження адаптивних пом’якшень карантинних...
Общество
Минулої доби підтвердили коронавірусну хворобу ще у одного мешканця Новомосковського району. Цю інформацію, разом з загальнообласною статистикою, повідомили в прес-службі Дніпропетровської обласної ради. Усього на Новомосковщині станом на кінець доби 26-го травня зафіксували 9 випадків COVID. На 23.00 годину 26-го травня перевірили (за добу) 488 досліджень: ✅по ДУ«Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України» - 288; ✅по КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня і...
Экология
У Новомосковську протягом усього дня небо буде вкрите хмарами. Без опадів. Температура: вдень - +18  +19 градусів; вночі - +10  +9. Швидкість вітру до 3-х метрів на секунду. За останні 130 років 27 травня: МАКС: 33.0° (2003); МІН: 4.8° (1904). Народний прогноз погоди: 27 травня вшановується пам'ять святого мученика Ісидора. В давні часи цього дня очікували, як закінчення будь-яких холодів: "На Ісидора відійдуть усі сивери (холода)". Але якщо день видавався...