Ліквідатор з Новомосковщини розповів про аварію на ЧАЕС

Під час заходів до роковин чорнобильської трагедії, кожного року в кінці квітня, згадують, зазвичай, ліквідаторів - людей, які врятували від немирного атома значну частину людства. Сьогодні наше інтерв’ю з одним із них.  Віталій Мешко – уродженець Новомосковщини, чорнобилець-ліквідатор, який був в перших лавах борців з наслідками страшної катастрофи.

- Віталію Васильовичу, ви пам’ятаєте, від кого саме дізналися про аварію на атомному реакторі в Чорнобилі.  Яка була Ваша реакція на те що сталося?

 Дізнався про аварію на реакторі, як і усі, з засобів масової інформації. Ніякої особливої тривоги ні в мене, ні в оточення це не викликало. Працювати й жити продовжували як і до цього. Навколо буяла весна. Люди займалися своїми дачами та городами. Тодішні ЗМІ повної інформації не давали. Готувалися до травневих свят. Зрозуміли усі, що трапилося щось надзвичайне, щось страшне, вже з повідомлень про перші загибелі пожежників та про початок евакуації населення. Це вже був травень-червень 1986 року.

- Де і ким Ви на той час працювали? Хто саме Вас направив в Чорнобиль? Як це було? Як (чим) їхали?

 Працював я в Спецуправлінні – 12 - «Укрнафтогазбуд» - прокладали газопровід «Уренгой-Помари-Ужгород». Був у нас бригадний підряд. Тобто отримували завдання і здавали його «під ключ». В підприємстві вирішили командирувати в зону саме нашу бригаду. Я мав повне право відмовитися, бо строкову службу проходив на ядерному полігоні в Семипалатинську. Там саме виконував завдання по охороні та дезактивації зони випробовувань. Та, як я вже сказав, у нас кожен член бригади мав свої завдання і ділянки роботи. Вийшло так, що потрібно було їхати. Хоча, в разі моєї відмови, заміну то, все ж, знайшли б. От  ми і поїхали повним складом бригади. Везли нас на автобусі. Облаштували в селі Оране, в технічній будівлі (в олійниці) – 30 кілометрів від зони реактора.

 - Відразу ж по приїзду в Прип’ять, чи вразило Вас там щось, наприклад руїни 4-го енергоблоку?  Чи відчували Ви там, у той час, що місцевість заражена і смертельно небезпечна?

Ліквідовувати наслідки аварії довелося в жаркому липні, через 2 місяці після вибуху. Реактор ще димів. Концентрація радіаційних випромінювань була дуже високою. Що мене найбільше вразило – це безлюдність. Зовсім пусті села.  Блукали коні, корови та інші свійські тварини. Та ще - жвавий рух спецтехніки в напрямку до атомної станції. Вразила пшениця на полях, яку вже ніхто не збере. В незвичності цієї картини була, звісно ж, якась моторошність. Руїни реактору вражали кожного разу, як ми мимо нього їхали. Та й з місця нашої безпосередньої там роботи реактор було видно. А до цього усього – зелене, яскраве літо, от тільки сосновий ліс був зовсім рудий.

 - Де саме Ви працювали? Які були завдання?

Працювали, як я вже сказав, в безпосередній близькості від реактора. Нашим  завданням було – не допустити попадання заражених грунтових вод в річку Прип’ять. Потрібно було «зварити» водовідведення. Саме зварювальними роботами на трубопроводі я й займався.

- Які вам видали засоби захисту? Що таке там було – санпропускник?

Нам видали бавовняні комбінезони. На роботу й з роботи нас возили через санпропускник. Дорога до роботи і в зворотному напрямку проходила через три таких пункта. А що перевіряли? – вимірювали дозиметром рівень радіації в автобусі і у робітників. Так нам поміняли три машини, тобто три автобуси відправили в «могильник». Ми ж, кожного дня, їдучи з роботи здавали свої комбінезони на обробку. Були у нас і індивідуальні дозиметри-накопичувачі. Але, по закінченню командировки, у нас їх забрали, і з цього приводу нікого з нас ні про що не інформували.

 - Чи відчували Ви саме безпосередньо в радіаційній зоні погіршення самопочуття, наприклад нудоту або запаморочення.

Ми були молоді. Самопочуття було більш менш нормальним. Важко було через спеку. Засоби захисту заважали дихати. Я, взагалі-то, на той час добре розумів що таке радіація, бо, як вже казав, служив на ядерному полігоні. Знав про небезпеку, яку очима не побачиш, але яка може бути смертельною. Все ж намагалися дотримуватися вимог безпеки.

- Як організували харчування? Кожного дня, думаю, продукти та воду мали завозити з безпечних територій?

Годували нас відмінно. Харчі та воду привозили, звісно ж, з безпечної зони. Сніданок був перед виїздом. А так, як в зараженій зоні ми могли знаходитися не більше години-двох (в залежності від дозволу дозиметристів), то й обідали ми вже, прийнявши душ та перевдягнувшись в їдальні в Прип’яті, вечеряли – в Ораному.

 - Знаємо, що окрім роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, в Вашій біографії були й інші «гарячі точки». Це служба на ядерному полігоні в Семипалатинську та АТО.

Так, було. Якщо країна запитає, що я для неї зробив, мені буде що відповісти. Про те, що служив на ядерному полігоні в Семипалатинську я вже говорив. А в 2014 році знаєте ж, війна, АТО. Як же сидіти, як наших б’ють. Я пішов до війська в 2015 році. Воював в Пісках. Хочу сказати, що воювали і зараз воюють ще дехто з моїх друзів-чорнобильців, наприклад новомосковець Олександр Швед. Він і зараз в АТО. Але на офіційних заходах до роковин або вшанування ліквідаторів в Новомосковську чорнобильців-атошників жодного разу не згадали і слова доброго не сказали. На схід я та інші добровольці пішли, щоб не допустити створення отих недореспублік і в нашому краї.  

- Розкажіть, будь ласка, про Ваше теперішнє життя, про родину?

Маю родину: двох синів, дружину, онуку, невістку. Намагаюся бути активним. От збираюся на заробітки до Польщі. До держави претензій не маю, бо держава – то держава, а я старався для Батьківщини.

 - Як зараз самопочуття? Ви маєте статус ліквідатора першої категорії?

Так, маю статус чорнобильця-ліквідатора І-ї категорії. Про самопочуття…Сумне питання, не хочеться про сумне. Живу… Більшість моїх друзів по Чорнобилю вже в іншому світі, - не з нами.

 - Чи Ви є членом якоїсь місцевої спілки чорнобильців?

 Ні, я не є членом жодної спілки чорнобильців, я вважаю, що може вони  й потрібні, корисні саме ліквідаторам. Але я сам собі даю раду. Як прийдеться – звернуся може й в спілку. А мої нагороди за Чорнобиль – повага родини та людей.

 З Віталієм Мешком говорила Ольга Кібарова

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
В оздоровчому закладі «Перлина Придніпров’я», що в селі Орлівщина Новомосковського району, відремонтують фасад приймально-медичного корпусу. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель ПРОЗОРО. Замовник робіт, комунальний заклад "Дитячий оздоровчий центр соціальної реабілітації санаторного типу "Перлина Придніпров’я" Дніпропетровської обласної ради" витратить на роботи 199 тисяч гривень. Тендерна процедура щодо цього оголошена 18 вересня. До 26 вере...
Общество
На Дніпропетровщині розвиватимуть археологічний туризм. Про це говорили 20 вересня під час круглого столу у Дніпропетровській ОДА. Інформацію оприлюднили на сайті установи. Скіфські кургани, трипільські поселення, козацькі укріплення. А ще – залишки після всесвітнього потопу та загадкові давні майдани невідомого походження. Дніпропетровщина багата на археологічні «родзинки», цікаві для гостей регіону. «Традиційно Дніпропетровщина – промислово потужний регі...
Общество
Традиційно, до Дня міста в Новомосковському територіальному центрі соціального обслуговування для ветеранів війни та праці, учасників та дітей війни, літніх людей організували свято. Акцію «Вшануймо ветеранів» присвятили 443-й річниці заснування міста та 76-й річниці вигнання нацистських загарбників з Новомосковська. Серед учасників були ті, хто пережив страшну війну, хто брав участь у підпільній боротьбі, працював в тилу, відвойовував свою землю і мир на...
Общество
22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента 30.10.2001 року. День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя. 6200 партизанських загонів і підпільних груп, які...
Экология
У Новомосковську протягом усього дня погода буде похмурою. Без опадів. Температура: вдень – 14-17 градусів; вночі – 5-7 градусів. Посилення швидкості вітру до 15-24 метрів на секунду. За останні 130 років 22 вересня: макс: 32.3° (1927); мін: 2.0° (1902). Народний прогноз погоди: 22 вересня вшановується пам'ять правовірних Іоакима і Ганни, батьків Діви Марії. 22 вересня визнають днем осіннього рівнодення – ніч рівняється з днем і збільшується: коротшим стає...
Общество
Цього літа 920 учнів загальноосвітніх шкіл міста Новомосковська взяли влітку участь в, організованих закладами, екскурсійних подорожах містами країни. Таку інформацію оприлюднили на сайті Управління освіти Новомосковського міськвиконкому. Побували діти у Львові, Києві, Умані, Полтаві, Луцьку, Одесі, в Євецько-Миколаївському комплексі «Полунична поляна», Запоріжжі, селищі Петриківка. За час літньої оздоровчої кампанії, також, 1940 дітей відпочили в пришкіль...
Криминал
В одному з гаражів гаражного кооператива Новомосковська місцеві поліцейські виявили незаконний пункт прийому металобрухту. Організувала його 37-річна мешканка міста. Про це повідомили в прес службі Новомосковського відділу поліції. Виявили незаконний бізнес 19 вересня, під час відпрацювання території міста, дільничні офіцери поліції. В ході огляду гаражу поліцією знайдено та вилучено близько 1 тони брухту кольорових та чорних металів. Правоохоронці встанов...
Общество
Святкування Дня міста в Новомосковську розпочалося з мітингу пам’яті. Цього дня біля меморіалу «Вічної Слави», щоб вшанувати жертв Другої світової, зібралися сотні містян. Представники влади, військовослужбовці, духовенство Свято-Троїцького храму міста Новомосковська, містяни прийшли до пам’ятника з квітами. Святкування Дня міста співпадає з Днем визволення Новомосковська від нацистів та Днем партизанської слави. Працівники відділу культури Новомосковська...
Культура
Історія свята. За переказами, Діва Марія народилася у сім'ї Якима та Анни. ЇЇ батьки довгий час не могли мати дітей. Вони були вже немолодими, але не переставали щиро молитися та просити в Бога, аби він послав їм дитину. І диво дійсно трапилося, у пари народилася донька. Щасливі та вдячні батьки дали обітницю присвятити свою дитину Богу, тому віддали Марію до Єрусалимського храму, де вона служила аж до свого повноліття. Традиції на Різдво Пресвятої Богород...
Новости по теме
В «Перлині Придніпров’я», що на Новомосковщині, відремонтують фасад однієї з будівель
На Дніпропетровщині розвиватимуть археологічний туризм
У Новомосковську до Дня міста пройшла акція «Вшануймо ветеранів»
Сьогодні відзначають День партизанської слави України
Майже 1000 школярів з Новомосковська подорожували влітку містами країни
У Новомосковську святкування Дня міста розпочалося з вшанування жертв Другої світової
Объявленный в розыск заместитель мэра Днепра ушёл в отпуск
Стало відомо коли у Новомосковську увімкнуть опалення
Рівно 100 років тому в цей день Нестор Махно уклав угоду з УНР про боротьбу з денікінцями
До кінця року реконструюють найпроблемніші ділянки водогону Гвардійське-Черкаське