Бійці 93-бригади провели 7 місяців у далекій африканській країні

22 піхотинці 93 бригади Холодний Яр пробули у далекій африканській країні сім місяців - із 20 березня по 23 жовтня.

Всі вони до цього мали достатній бойовий досвід, набутий під час виконання завдань на Донбасі, повідомляють в 93-й ОМБр.

Командир механізованого відділення старший солдат Сергій "Айс" родом із Донецької області, а на фронті з самого початку війни. Брав участь у боях під Іловайськом, Докучаєвськом, Мар'їнкою та Красногорівкою, у Кримському. Старший навідник АГС-17 Сергій Переверзєв із червня 2016 воював на Луганщині. А мінометник Микола Тернов має в власному активі оборону шахти Бутівка, населених пунктів Авдіївка, Водяне та Кримське.

Порівняно з бойовими діями проти російських окупантів, миротворча місія в Конго здалася холодноярцям відрядженням на курорт.

Бойовики, які час від часу прибувають до ДР Конго з Уганди та Руанди для боротьби з урядовими військами, поводили себе порівняно стримано. Лише одного разу вони обстріляли миротворців ООН, й українським вертолітникам довелося вступитися за колег і прочесати джунглі вогнем з авіаційних гармат.

Під час місії наші бійці займалися охороною периметру бази вертолітного загону в районі міста Гома, тренувалися на стрільбіщі та їздили в гості до колег-миротворців із інших країн. Нудьгувати не дозволяли і різноманітні заходи на радість місцевого населення, особливо дітлахів. Наприклад 14 жовтня, в День захисника України, були організовані "Міжнародні козацькі забави", де наші хлопці, звісно, показали себе якнайкраще.

"Ми записалися добровольцями до Конго ще коли воювали на Луганщині, - згадує Сергій "Айс". - Потім був достатньо суворий відбір: медкомісія, сдача нормативів із фізичної підготовки. Частина бажаючих відсіялася. Далі - місяць тренувань, вивчення основ англійської, французської мов та суахілі. Адже попередження щодо відкриття вогню ми маємо оголошувати саме на цих трьох мовах".

За весь час перебування в Демократичній Республіці Конго у наших хлопців був лише один інцидент, пов'язаний із охороною бази - тільки-но вони прибули, як місцеві хлопці вирішили поцупити акумулятор з вантажівки, проте їх затримали та передали поліції.

Конголезці живуть дуже бідно - в середньому вони заробляють близько долара на добу. Хоча деякі, судячи з нечислених палаців, таки досягли визначних успіхів у житті.

У місцевих за роки склалился дружні відносини з українськими миротворцями, адже наші солдати дають їм підзаробити та допомагають харчами.

Щодо умов служби, то вони у 18-му окремому вертолітному загоні були просто чудові. М'який клімат - вдень середня температура досягала 22-28 градусів, вночі - до 8-12. Всі приміщення обладнані кондиціонерами. Автономне електроживлення, водопостачання. Продукти постачаються з усього світу - курятина українська, м'ясо бразильське, овочі та фрукти зазвичай місцеві.

На місяць наш солдат-миротворець отримував мінімум 2250 американських доларів плюс 38 доларів на тютюнові вироби незалежно від того палить він чи ні. Але об'єктивно там витрачати гроші немає на що, адже постачання всього необхідного здійснюється на гідному рівні.

Ще більше холодноярцям сподобався колектив 18-го окремого вертолітного загону - всі люди як на підбір, та ще й пройшли випробування боями на Сході. Чого вартий лише один командир загону 8-ї ротації підполковник Григорій Ситник, який захищав Україну в небі над Донбасом, був збитий, проте врятував свій екіпаж!

Так що хлопці, які тиждень тому повернулися з Африки, щиро рекомендують побратимам спробувати себе в почесних миротворчих місіях. Це чудовий досвід, нові обрії, враження та друзі.

До речі - у новітній історії Збройних Сил України саме на базі 93 бригади готувалися перші підрозділи миротворчих сил, які побували в Югославії, Іраку, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Лівані, а тепер - і в Демократичній Республіці Конго.