Субботняя поэтическая страница

АНТОНІНА ПІДМОГИЛЬНА

Літня злива

Раптова злива літо освіжила,

спинила спеку бризками води,

і спраглі квіти щедро напоїла,

відправивши утому в нікуди.

Засяяло грайливо перевесло

і небо веселково розцвіло,

а навкруги усе немов воскресло,

розправилось, всміхнулось, ожило.

Мале хлоп’я окрилено-щасливим,

із паперовим човником в руці,

спинилося раптово перед дивом-

в калюжі хлюпотілись горобці.

І так мені в дитинство захотілось,

потрапити босоніж хоч на мить,

де веселкова радість залишилась,

де літня злива піснею бринить.

Літній ранок

Літній ранок тихенько настав,

вітерець ніжно трави колише,

у краю килимових отав

причаїлася стомлена тиша.

Так не довго було, бо за мить,

коли обрію сонце торкнулось,

то здалося - вже все гомонить,

і природа, немов усміхнулась.

Веселково сміється роса,

спів лунає дзвіний в верховітті,

і виспівує соло коса,

грає коник мелодії літні.

І гудуть гордовито джмелі,

перепілочка в полі туркоче,

відчуваючи силу землі,

всі мурахи працюють охоче.

Радо літо віночок спліта-

в нім ромашки, волошки і рута,

літо, літо, пора золота,

я до тебе душею прикута.

НАТАЛІЯ КАЛИТА

Який на смак останній місяць літа?

Можливо, яблуневий, соками налитий?

А ще смакує вранішніми росами,

Й вербовими розплнтнними косами.

Можливо, пахне медом, що наносили бджоли,

Чи може збіжжям, що достигає в полі?

Чи може він смакує свіжим короваєм,

Його ми, як і неньку, поважаєм.

Серпневі ранки манять прохолодою,

А береги розлогі манять водами,

Та по обіді спека дістає пекуча,

Що жалить, мов оса кусюча.

Ще має серпень смак дощу,

Який ми так з надією чекаємо,

А ще - смачного українського борщу,

Від розмаїття пахощів - в степу ми заблукаємо...

Ранкова симфонія

Промінчик сонця мов на цимбалах грає

На краплях ранкової роси,

І від мелодії такої серце завмирає,

І в пісню цю вплітаються пташині голоси.

Завмер сосновий ліс в чеканні,

Дзвіночки лісові і мальви горделиві

Відтворюють симфонію ранкову вправно

І підтанцьовують в такт музиці грайливо.

Старезний дуб, мов капельмейстер вправний,

Незвичними музИками керує,

Вплітається в мелодію дощу сопрано,

Симфонія ранкова весь світ навколишній чарує.