Україна більше не розглядає західні гарантії безпеки, як ключовий елемент - а тільки, як доповнення до власної сильної армії, яка зможе стримати Росію від нового нападу.
Україна припускає та остерігається того, що за підсумками мирних домовленостей не зможе покладатися на гарантії безпеки від партнерів. Саме тому країна готується перетворитися на "сталевого дикобраза": створити власну післявоєнну військову силу, яка завадить російському диктатору Володимиру Путіну навіть подумати про нову військову агресію.
Як пише видання Politico, Україна планує мати Збройні сили, які зламають хребет будь-якому новому вторгненню РФ. Тобто це постійна чисельна армія, величезна технологічна перевага - насамперед у виробництві ракет та дронів - а також розвиток власного оборонного виробництва.
Україну очікує низка реформ, оскільки потрібні реально масштабні зміни:
- стійкий та сильний оборонний сектор;
- повне оновлення системи державних оборонних закупівель;
- реформа системи рекрутингу до ЗСУ;
- розвиток дронових та ракетих технологій;
- переозброєння на сучасну наземну та повітряну техніку;
- найголовніше - знайти на все це гроші.
Not trusted
Україна не довіряє заявам президента США Дональда Трампа щодо "гарантій безпеки", оскільки він відомий своєю імпульсивною та непослідовною політикою. До того ж американський президент занадто добре ставиться до Росії.
Індивідуальних договорів з партнерами може бути мало. Водночас Кремль активно протестує проти будь-яких безпекових гарантій для України, в тому числі проти розміщення західних військових на її території. З огляду на небезпеку, Україна розуміє, що тільки власна сильна армія здатна відбити у Путіна бажання повторити напад.
Що задумали в Україні
Україна та українське керівництво розуміють, що насамперед потрібно розраховувати на себе, а не на союзників. Досвід 1994 року та Будапештського меморандуму це доводить. Саме тому Україна має своєрідний "план Б" - план дій щодо того, як захищатися.
Україна планує зберегти величезну армію у 800 тисяч військових після війни. Проте проблема в тому, що навіть зараз із поповненням є великі проблеми (понад 2 млн військовозобов'язаних у розшуку та щонайменше 200 тисяч дезертирів). А після завершення війни багато військових захочуть демобілізуватися.
Для створення та підтримки великої армії знадобляться масштабні та фінансово затратні зусилля. Новий міністр оборони Михайло Федоров вже анонсував реформи, але тільки час покаже, чи вдасться їх провести
Минулого місяця Україна ліквідувала 35 тисяч одиниць живої сили росіян на фронті завдяки дронам. Цей показник планується довести до 50 тисяч, а виробництво дронів нарощувати - в тому числі і для післявоєнного стримування.
Федоров повідомляв, що в Україні сформувався ринок дронів, флот безпілотників. Розробляються власні ракети, системи РЕБ, дрони-перехоплювачі та боєприпаси до них. Проте неможливо воювати, спираючись на "застарілу організаційну структуру", тобто і тут потрібні реформи - стабільність випуску, контроль якості та безперебійна робота виробництва.
Ще один момент - українські ракети. Вони стануть "довгою рукою Києва", знищуючи російські нафтові заводи, інфраструктуру та військові об'єкти, якщо Кремль спробує розпочати війну.
Українська компанія Fire Point поки що не вийшла на обіцяний обсяг виробництва у 200 ракет Flamingo FP-5 на місяць. Але є інші крилаті ракети та далекобійні дрони, які здатні вражати цілі в глибині РФ.
Минулого року український ОПК мав потужності для виробництва зброї на 35 млрд доларів США. Проте через брак коштів Україна законтрактувала озброєння тільки на 12 мільярдів.
Питання фінансів може вирішити експорт українського озброєння. Чинні правила воєнного стану ускладнюють цей момент, але після війни це може змінитися. Україна хоче отримати доступ до коштів Європейської програми збільшення оборонних витрат SAFE на 150 мільярдів євро. Також оборонне виробництво може отримати замовлення за гроші з нового кредиту ЄС для України на 90 млрд євро.
Гарантії - доповнення, але не база
Загалом Україна розглядає юридично обов’язкові угоди про гарантії безпеки з США та партнерами, а також розміщення західних військ після війни, як ключове питання. Але - важлива зміна - це більше не головний елемент.
До речі, наразі відомо, що Україна вже досягла домовленостей із США та європейськими союзниками щодо спільної військової відповіді у разі систематичних порушень Росією майбутнього перемир'я. У плані три етапи реагування: перший передбачає дипломатичний тиск на Кремль, останній - пряме військове втручання Заходу.
Одна з головних проблем - США намагаються пов'язувати гарантії безпеки з територіальними поступками України. Від Києва вимагають поступитися Донбасом на користь російського режиму. Водночас більшість українців категорично проти, навіть в обмін на безпекові гарантії з боку Вашингтона (особливо з огляду на відсутність довіри Трампу та його обіцянкам).
Інформує informator.ua