Знайомтесь: Тетяна Шевцова

Наша спібесідниця - Щевцова Тетяна Геннадіївна, начальник міського спортивного комітету.

1. Тетяно Геннадіївно, Ви доволі вдома в місті людина, громадський активіст. Наскільки змінила Вас відомість?

Ну, це дуже голосно сказано, що я належу до видатних людей. Але дійсно, я з 19993 року працюю на керівних посадах. Після закінчення університету почала викладати фізвиховання в медичному інституті, а з 1999 7 році перейшла на керівні посади. Але незважаючи на великий стаж керівної роботи, я не відчуваю ніяких змін у собі хіба що набуті якості керівника, тому що розум приходить з часом, і ти починаєш дивитися на речі зовсім іншими очима. Але в принципі, я вважаю, що я не змінилась. Яка я була, така я й залишилась.

2.Що робить Вас щасливою?

Що може зробити людину щасливою, особливо жінку? Бути жінкою-керівником завжди було тяжко, тому що більшу частину свого часу ти присвячуєш роботі, роботі тим паче улюблені, але щасливою жінка може бути лише тоді, коли поряд з нею буде коханий чоловік, люблячі діти та здорові батьки. Мені здається, що кожна жінка бажає саме цього.

3.Як часто Ви обманюєте?

Не повірите, але дуже-дуже рідко. Напевно, мій величезний мінус, що я дуже правдива. Що думаю, те і говорю. І дуже часто через це страждаю.

4.Ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Навіть в дитинстві, в ті давні роки, я себе бачила завжди в спорті. Я все життя присвятила спорту. В той час як було: або педагогічний інститут, або бухгалтерський облік. Бухгалтерія – це не моє. Я бачила себе в спорті. Не вчителем фізкультури не тренером. Я не мріяла, що я буду керівником спорту, але хотіла працювати в спортивній сфері.

5.Ви вірите в любов?

Так. Вірю в кохання. І навіть дуже вірю в кохання з першого погляду.

6.Чи є у Вас хоббі? Якщо є, то яке?

Я з дитинства мріяла проводити різноманітні заходи. Ще в школі я була завжди лідером, була ведучою. Я дуже любила і танцювати, і багато говорити. Як кажуть, у даний час твій язик тебе годує. Але в ті часи не було таких заходів, як зараз, і я дуже-дуже люблю проводити різноманітні заходи, організовувати їх, - це ї є моїм хоббі. Навіть якщо мене мої колеги попросять провести день народження або ще якийсь захід, я з превеликим задоволенням і професійно це зроблю.

7.Коли Ви в останній раз займалися спортом?

Місяць тому. Ось тут у нас за стіною є фітнес, тренує Віра Кобченко. Я все життя займаюся спортом, завжди тримаю себе в формі. Хоча при цьому дуже люблю поїсти. Ніхто не вірить, що я стільки їм. Просто така структура організму. Чесно кажучи, я не люблю тренажерні зали, мені потрібне щось більш рухливе, ігрове, адже я сама баскетболістка. Ігровики всі такі, я сама така непосидюча. Тому ходжу на цей фітнес, але там великі навантаження, після години тренування буквально виповзаєш із залу. Тому зараз я з превеликим задоволенням відвідую фітнес на рівні з двадцятилітніми. І навіть їх випереджаю, бо в них не так поставлене дихання, щось може не виходити (сміється).

8.Яку останню книгу Ви прочитали?

Ой, ні! Книги – це не моє. (сміється) Я з дитинства не любила читати. Любила переглядати журнали з різноманітними ілюстраціями, щоб побільше картинок. Та й часу в мене немає на книги. Тут хоч би встигнути переглянути в Інтернеті основні новини, щось подивитися по телебаченню. Чесно: не читаю, не люблю. Беру книгу до рук і відразу засинаю. Кажу, як є! (сміється)

9.Чого б Ви ніколи в житті не зробили?

Я ніколи б не змогла зрадити кохану людину. Це точно. І когось просто так підставити.

10.Ваш улюблений колір?

Віддаю перевагу яскравим тонам. Найбільш люблю кораловий і блакитний.

11.Ви вірите в гороскопи, в долю?

Абсолютно не вірю. Адже виходить,що люди, з якими за гороскопом ти можеш вільно спілкуватися і маєш багато спільного, насправді взагалі не можеш мати справу. Іноді читаю гороскопи, про значення імені… Відсотків на 30 співпадає.

12.Чи є у Вас щасливі прикмети, талісмани?

Талісманчик мій завжди зі мною. Це іконочка, яку я привезла з Києво-Печерської Лаври, - свята Тетяна. Це для мене нвйсвятіше. Я її завжди ношу з собою. Перекладаю із сумки в сумку, але вона завжди при мені.

13.Про що Ви мрієте?

Як жінка, як мати, що має сина призовного віку, я мрію, щоб в нашій Україні настав мир. Здається, що там всі ці перипетії відбуваються длеко, але насправді все це дуже близько. Всім людям хочеться спокою. І щоб усі, хто мене оточує, всі мої рідні були здорові.

14.Що Ви більше всього ненавидіте, не любите?

Коли говорять неправду за моєю спиною. Я люблю, щоб мені усе говорили в очі. Нехай мені буде тяжко слухати, але краще я вислухаю, ніж в мене за спиною говорити якусь гидоту.

15.Ваш улюблений фільм, страва?

Я люблю старі фільм, - «Москва слезам не верит», наприклад. Я так само, як і його героїня, всього в житті досягла сама. Багато чого довелося пройти. І переїзди, починаючи з того часу, як я жила у Львові, потім приїзд сюди, де довелося починати все з нуля. Проживши 17 років на Західній Україні, я повернулася в рідне місто і почала працювати учителем фізкультури. І буквально через 2 роки мене запросили на цю посаду, і з 2003 року я на ній працюю. Тому це реально фільм про мене, про моє життя.

Готувати я люблю, бо дуже люблю поїсти. (сміється) Останнім часом захоплююся італійською кухнею, бо часто буваю в Італії. Просто обожнюю різотто! Я взагалі люблю рис, але скуштувавши різотто, тепер його дуже часто готую. І ще піццу! 

16.Якби Вам довелося почати життя з початку, то… Ви б щось змінили?

Так, змінила б. В першу чергу змінила б свій підхід до життя. Я б ще з дитинства займалася танцями, музикою, - акордеон, фортепіано. І менше часу віддавала б спорту. І ще б дуже хотіла вивчити англійську мову. В школі я її добре знала, але запустила. Але все, що стосується мене як особистості, я б залишила, як є.

17.Чи є у Вас домашній улюбленець?

Немає. Мене ніколи не буває вдома.

18.Що може вивести Вас з себе?

Цікаве запитання. Навіть не знаю. Багато чого. Навіть не знаю, що відповісти. Коли людина ставиться до своєї справи абияк. Їй дали завдання, а вона зробили тільки те, що їй сказали. А ти зроби досконало! Я звикла все пропускати через себе. Я того не люблю, коли даєш завдання, розкладеш все по поличках, а потім приходиш, бачиш, що зроблено, і мусиш усе перероблювати.

19.У Вас хороша пам'ять?

Зорова пам'ять у мене взагалі унікальна. І взагалі пам'ять хороша.

20.Як мене звати?

Юлія.

21.На яке питання Вам було найскладніше відповісти?

Навіть не знаю. Всі питання коректні. Хіба що про те, що може вивести мене з себе.